- Чому течія річки посередині швидша, ніж біля берегів?

-Чи п’є жаба воду?        

           Одним із важливих засобів розвитку у молодших школярів пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості, бажання та вміння вчитися вчені виділяють інформативність уроку. Цікавинки, що використовую на уроках природознавства бувають різних видів: це і додаткові відомості про те, що діти вже частково знають і повідомляють про ті чи інші відкриття. Майже на кожному уроці проводжу хвилинки-цікавинки. Діти із задоволенням готують цікаві інформації на задані теми використовуючи дитячі журнали і газети, енциклопедії.   

* Шпак на добу працює 17 годин, ластівка-18 годин, стриж-20годин.  

*У середині лютого ведмедиця народжує в барлозі одне-двох малят. 

*Ставкові та озерні жаби взимку зариваються в мул непромерзаючих водойм. 

*Пара синиць з’їдає до 3 тисяч гусениць за день. 

*Комах на землі у 250 мільйонів більше, ніж людей. 

           Часто практикую в своїй роботі різнорівневі картки-завдання, частина з яких містить прихований інструктаж для дитини про способи виконання. Наприклад: «Можливо, краще почати з  ... », «Виконуючи роботу, не забудь    про ... ». Ці речення- побажання допомагають дитині уникнути поразки в роботі і відчути радість успіху.

            Вивчаючи тему «Мішані ліси», перед поясненням нового матеріалу, діти отримали картки з такими завданнями:

-Як ти розумієш вислів «мішані ліси»?  

-Розподілити рослини мішаних лісів ( дуб, шипшина, бук, сосна, вовчі  ягоди, суниця, малина, підсніжник, конвалія) на групи. 

-Про яких тварин,які занесені до «Червоної книги України» сьогодні говорили?  

-Чим відрізняється природа твоєї місцевості від природи Полісся? 

-Чому ліси треба оберігати і відтворювати?  

         Такі картки підсилюють розумове напруження учнів, сприяють розвитку 

пізнавальних здібностей, створюють умови для самоконтролю та

вдосконаленню знань.

          Намагаюся розвивати дитину в цілому як особистість, навчаю її працювати творчо, вести пошукову роботу, думати і висловлювати свої думки, обґрунтовувати свої міркування. У своїх висловлюваннях учні використовують такі вирази: «Я вважаю ...   », «На мою думку ... », «Я гадаю ... » , «На мій погляд ... » , «Я припускаю ... », «Я не впевнений, але мені здається ... », «Подумавши, я прийшов висновку ... ».      

           Розвитку пізнавальних здібностей сприяє виконання завдань з логічним навантаженням. Під завданням з логічним навантаженням розуміють такі вправи і завдання, виконання яких потребує всебічного врахування взаємозв’язків між даним і шуканим. Логічні завдання – це вправи на кмітливість, на перевірку вміння використовувати наявні знання у нестандартній ситуації. Логічні завдання можуть бути найрізноманітнішими. 

          Такі завдання я використовую в своїй роботі на уроках:  

1. Поміркуйте, який ґрунт містить більше повітря:піщаний або глинястий. Доведіть свою думку. 

2. Як відом, моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води при цьому не зменшується. Чому?

3. Коли ми дивимося у вікно вагона, що рухається, то бачимо, як усі предмети  за вікном «біжать» назустріч поїзду: чим далі предмет, тим повільніше він «біжить». Чому?

4. У вітряний день нам стає тепліше, якщо ми заховаємося  від вітру. А чи однакові показники термометра на вітрі і в затишку?

5. Довжина всіх коренів ялини приблизно 2000 метрів, а в сосни-у 6 разів більша. Чи можна за цими даними сказати, яке з дерев більше пристосоване до посушливих умов. 

         Логічні завдання можна сформулювати у вигляді проблемних питань. Проблема може бути виражена не тільки у вигляді запитання, а й «прихована» від учня у самому формулюванні завдання. Наприклад, пропоную записати слова у стовпчики: це властиве тваринам; це властиве людині й тварині; це

властиве тільки людині. Даю підказку у вигляді спеціально дібраних слів:

дихати, пересуватися, думати, творити, харчуватися, піклуватися про дітей, придумуваьти різні машини, малювати, переслідувати здобич, вирощувати рослини.

         Ці вправи і завдання стимулюють дітей до активної розумової діяльності, до творчого пошуку, що є характерною ознакою справжнього пізнавального інтересу.  

         Значну роль у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів

відіграють і позакласні заняття: екскурсії, вікторини, свята. На протязі року організовувала екскурсії у природу для ознайомлення та спостереження за змінами у навколишньому світі відповідно до зміни пір року. 

На екскурсії учні спостерігають навколишню природу, знайомляться з працею людей, тваринами у різні пори року. Найчастіше основна мета екскурсії - формування природничих понять про живі істоти, предмети і явища природи в реальній обстановці. Якщо екскурсію проводжу на початку теми, то враження, отримані в її ході, використовую на наступних уроках як основа для формування ще більш конкретних образів про зовнішній вигляд тварин і  для засвоєння їхніх різноманітних властивостей. Наприкінці теми часто проводжу узагальнюючі екскурсії, у ході яких досліджувані на уроках природознавчі поняття закріплюються й конкретизуються.

Перед початком проведення екскурсій дітям було дане завдання: «Скласти правила поводження під час екскурсії».      

                           Дорогий друже!

     Прийшовши до лісу, парку пам’ятай  такі правила поведінки:

1) не ламай гілочок дерев;

2) не сміти, прибери після себе;

3) не розпалюй багаття;

4) не кричи, тихо спостерігай за поведінкою тварин; 

5) збираючи гриби, акуратно зрізай їх;

6) не руйнуй гнізда птахів.             

           У своїй педагогічній діяльності використовую метод проектів. Ми

 розпочали проектно-дослідницьку діяльність за темою «Диво- таємниці Води-чарівниці». Упродовж декількох тижнів діти дізнаються, що таке хмари, як з’являється веселка, чи існує жива вода не в казках, а насправді, що таке кругообіг води і ще багато цікавого.

         Разом ми вивчали, спостерігали та робили висновки, малювали малюнки, складали казки. 

         Працюючи над проектом ознайомила з проханням: 

* під час прогулянок звертайте увагу на навколишню красу, милуйтеся

природою, проводьте бесіди про явища природи, воду, її користь;

* розучуйте вірші, пісні, загадки про воду в різні пори року;

* підготуйте  творчу роботу «Мандрівка Краплинки».     

               В кінці даного проекту підвели підсумок.

            Також запропонувати дітям участь у проекті «Тварини- наші друзі». Мої вихованці із задоволенням почали приймати участь у реалізації цього проекту, а саме: 

- виконували різноманітні завдання, що допомогли поглибити знання дітей про тваринний світ, вчили любити їх, дбати про тварин; 

- працювали з довідковою літературою, енциклопедіями;  

- знаходили вірші, загадки про тварин;

- малювали тварин;

- виготовляли аплікації із зображенням тварин;

- в техніці оригамі намагалися створити фігурки тварин.  

         В кінці підвели підсумки даного проекту.     

         Працюючи над створенням проектів, діти навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосовувати набуті знання, грамотно працювати з інформацією, постійно самовдосконалюватися.

          Знайомлюся з інноваційними напрямками розвитку освіти, новими технологіями навчання і виховання, розумно впроваджую їх в педагогічну діяльність, зокрема-ігрову технологію навчання, технологію проблемного

навчання, технологію критичного мислення, технологію інтерактивного навчання, технологію «Створення ситуації успіху».   

            З’ясувавши особливості використання інтерактивної технології активно впроваджую в практику своєї роботи. Адже саме вона дає можливість створювати комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою необхідність, зможе розширити свої здібностій продемонструвати знання, відчути впевненість в собі. 

            В своїй роботі на практиці використовую елементи інтерактивного навчання, які доцільні у роботі з класним колективом дітей та при вивченні конкретної теми. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу

учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.    

            Серед елементів інтерактивних методів навчання віддаю перевагу методу побудови «асоціативного куща», або «логічного дерева», або «гірлянди асоціації», або «павутинки асоціації», або «гронування». 

            На початку роботи визначаю одним словом тему, над якою буде проводитись робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку фіксую відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Даний метод універсальний, бо може використовуваться під час вивчення будь – якої дисципліни на всіх етапах уроку.

         Під час вивчення теми у 4 класі «Населення України. Охорона України» на етапі узагальнення знань, умінь і навичок колективно з дітьми склали «асоціативний кущ» 

    висаджування                                                     національні

        рослин                                                                   парки   

                                     ОХОРОНА РОСЛИН 

заповідники                                                           Червона книга 

заказники                           очисні                             діяльність

                споруди                      кожноі людини   

             На уроках також використовую інтерактивну вправу «Кубування». На гранях куба, виготовленого з картону, пишу запитання або завдання ( по одному на гранях). Учням пропоную викласти на папері, або в усній формі

думки на запропоновану тему впродовж 2-4хвилин.  

              Активізувати учнів допомагає така форма роботи, як «Мозковий штурм». Цю форму роботи використовую для узагальнення вивченого матеріалу, для активізації опорних знань, під час підготовки до вивчення нової теми. Діти не бояться висловлюватись, говорять лаконічно і швидко.  Добираю до уроку такі творчі завдання, за допомогою яких можна розвивати пізнавальні процеси: пам’ять, увагу, уяву, швидкість реакції, логічне мислення дітей.

1) Уявіть на мить, що ви стали берізкою або пташкою. З яким проханням ви звернулися б до людей?

2) Навесні та влітку людям дуже дошкуляють комахи. Що сталося б, якщо всіх комах можна було б знищити?

3) Взимку на річках, ставках, озерах роблять ополонки, у які вставляють снопи з комишу. З якою метою це робиться?

4) В одному з господарств викопали котлован, заповнили його водою, Чи можна запускати туди риб?

5) Акваріумні риби, яких було придбано в зоомагазині і випущено в акваріум, через кілька годин загинули. Запропонуйте якомога більше гіпотез щодо причини їхньої загибелі.

         На етапах актуалізації опорних знааь, усвідомлення нового матеріалу        

підводжу учнів до самостійного формування висновків, застосовуючи метод "Прес", що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою:  

Позиція                        Я вважаю, що ... 

Обґрунтування            ... тому, що

Приклад                       Наприклад, ...

Висновок                     Таким чином, ... 

Отже, ...

              Мої вихованці люблять працювати в парах та малих групах. Групу формую на основі особистих уподобань учнів, обираю консультантів, розподіляю обов’язки між дітьми. При створенні групи особливу увагу звертаю на психологічну єдність дітей,бажання, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Роботу в групах будую на принципах рівноправності, намагаюсь активізувати роботу кожного учня. Працюючи в групах, діти отримують можливість спілкуватися, порівнювати, вільно висловлювати свою думку, робити спільні висновки.

                Часто практикую під час проведення уроків роботу в парах. Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, вміння висловлювати  і відстоювати свою думку.

              Добираю такі навчальні завдання, які збуджують думку, дають широке поле для пошуку, припущень, обговорення, створюють у класі атмосферу творчості, у якій відбувається обмін думками, дискусії.

             Під час вивчення теми «Тварини в природі» запропонувала дітям

посперечатися. Потрібно було обговорити дискусійне питання: «Принести з лісу маленьке зайченятко-це добре?»  

   I  група доводила, що це дуже добре

   II група – заперечувала

            Після дискусії дійшли висновку: зайченятко – це тваринка, яка повинна

жити тільки на волі, тому не треба їх приносити додому, бо в неволі вони не виживуть. 

           Працюючи в групах, діти отримують можливість спілкуватися, порівнювати, вільно висловлювати свою думку, робити спільні висновки.

        У своїй практиці я використовую інтерактивні ігри та вправи, що сприяють розвитку «емоційного інтелекту» і допомагають створити у класі атмосферу взаємодопомоги, довіри, доброзичливості та відкритого спілкування дітей між собою та з учителем, що полегшує процес спільного навчання. Ігри сприяють розвитку мовлення, творчого мислення, допомагають вибрати правильний тон розмови та манеру поведінки, радіти спільному успіху, розуміти свої та чужі почуття, поліпшують настрій. Після гри обов’язково аналізую з дітьми їхні враження.   

         Пропоную ігри, які я використовую на уроках природознавства.

* Гра «Математичні дії»

         Виконати математичні дії і прочитати назви форм земної поверхні.

Город – од + а = ...     (гора).  

Ясен – сен + р = ...     (яр).  

Річка – чка + вони – о + на =   (рівнина).  

Бал + ачка – ач =           (балка).

* Гра «Я почну, а ти закінчуй»  

1) Сьогодні дорогою до школи я бачила ...  .

2) Біля школи росте ...   .

3) Нашу землю вдень освітлює ...   .

4) Уночі я бачила на небі  ...  .

5) Ми п’ємо ...   . 

6)Риби живуть у   ...   .

7) Ми дихаємо ...  .

* Гра «Лабіринт» 

- Знайти в цьому лабіринті букв слова – назви водойм. Вони можуть читатись у різних напрямках. Викресли їх лініями. Подумай, яке слоов в цьому лабіринті

зайве. Чому? 

                     (Зайве слово окен. В Україні немає океанів).

* Гра «Хто тут є зайвий» 

- Вибрати жителів прісної водойми

Видра, акула, водолюб, дика качка, дикий кабан, жаба, ряска, дзвоники, лілії вуж, нутрія, короп, заєць, сом, верба. 

* Гра «Так чи ні» 

1) Дроб’янки – живі організми.    (Так) 

2) За добу одна бактерія утворює одну нову.   (Ні) 

3) За допомогою бактерій виробляють кефір, ряжанку.   (Так) 

4) Серед бактерій є тільки корисні.   (Ні)  

5) Слід остерігатися хвороботворних бактерій.       (Так) 

6) Не треба мити руки перед вживанням їжі.     (Ні)

* Гра «Захисти себе» 

- Я називатиму рослини, а ви подумайте і скажіть, чим вони захищаються.

1) Шипшина, троянда, ожина. (Колючки, шипи)

2) Полин, чистотіл. (Гіркий смак)

3) Лобода, щириця, осот. (Велика кількість насіння)

4) Конвалія, осот.  (Розмножуються кореневищем)

* Гра «Жива чи нежива природа»

- Називаю слова, а учні, якщо це жива природа, піднімають сигнальні карточки

голубого кольору; якщо нежива – білого; предмети рукотворного світу – червоного кольору.

Буряк, береза, півень, сонце, сад, білка, автобус, земля, качка, автомобіль, мати, підручник, бабуся, землероб, шпак, кінь.

           Ігри  використовую з метою засвоєння, поглиблення та систематизації уявлень дітей про навколишній світ, сприяють розвитку їх пізнавальних інтересів та різноманітних здібностей, логічного мислення, творчої фантазії, самостійності, кмітливості, винахідливості, уваги, спостережливості й пам'яті.

          Отже, ігри, логічні задачі, творчі завдання мають бути обов’язковими елементами на уроках природознавства у початковій школі. Це забезпечить  організацію пізнавальної діяльності учнів на високому рівні самостійності, ініціативи і творчості.

          Все частіше впроваджую педагогічну технологію «Створення ситуації успіху», щоб учень почувався в школі добре, щоб був упевнений у тому, що він «не гірший за інших». Прийоми цієї технології дають  досягти більшої результативності у роботі на уроках.  

            За основу спілкування завжди беру доброзичливість і щирість, принциповість і відповідальність. Намагаюся встановити з дітьми гарні, доброзичливі стосунки, створити колектив, спрямувати процес навчання так, щоб дітям було цікаво вчитися самостійно набувати знання і радіти своїм відкриттям. 

             Допомагає узагальнити інформацію, схоплювати складні ідеї та формулювати їх декількома словами метод «Сенкан» або «П’ятиряддя».   

             Вивчаючи теми «Що таке ґрунт. З чого складається ґрунт» і «Розташування України на планеті Земля»,  я запропонувала дітям скласти сенкани. 

      Ґрунт. 

      Родючий, верхній.

      Переорювати, дискувати, сіяти.

      Ґрунт – верхній родючий шар.

      Земля. 

      Україна.

       Вільна, незалежна.

      Міцніє, кріпне, розбудовується.

      Вона – найкраща у світі.

      Батьківщина.    

           Кожен вчитель завжди був творцем своїх уроків, в інформаційному суспільстві він ним і залишається, а всі засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є тільки допомогою в його діяльності. Включення ІКТ у навчальний процес дозволяє організувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності на уроках,  зробити активною та цілеспрямованою самостійну роботу учнів. Інформаційні технології можуть зробити процес навчання більш цікавим, таким, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня, надаючи потрібну інформацію в потрібний час. Основне завдання полягає в тому, щоб цікавість не затуляла власне навчальні цілі. Учитель – учень – комп’ютер.     

           Мною було створено мультимедійні призентації по темах «Різноманітність тварин у природі», «Види тварин. Тварини – живі організми».                                                                                                                        

Використання комп’ютера в навчанні зацікавлює учнів до уроку і,  за умови  правильної побудови навчального процесу, забезпечує набагато краще засвоєння матеріалу.

           Таким чином, уроки природознавства навчають дітей бути небайдужими до природи, розвивають емоційний внутрішній світ, формують екологічну культуру й етику, розвивають творчі здібності молодшого школяра. 

           Регулярне використання мною на уроках системи спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних здібностей, розширює кругозір, сприяє розвитку особистості учня, підвищує якість підготовленості до предмету, дозволяє дітям впевнено орієнтуватися у найпростіших закономірностях навколишньої дійсності. Саме управління розвитком пізнавальних здібностей дозволяє мені формувати у дітей  розумові сили і пізнавальні процеси, гнучкість і широту, самостійність мислення. Все це

необхідно людині не тільки застосування знань у праці, але й для повноти духовного життя.

           І тому для мене було, є і буде найважливішим завданням, як для вчителя, - створювати дітям радість праці, успіху в навчанні.