Щоб дати учням іскринку знань, вчителю
потрібно ввібрати ціле море світла.
В. Сухомлинський
Від якості, глибини і обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить подальший процес нашого суспільства. І тому сьогодні, в умовах прискорення науково-технічного прогресу актуальною стає проблема навчити учнів мислити, виробити ще в молодших класах стійкий інтерес до знань і прагнення самостійно опановувати, свідомо застосовувати їх для розв’язання практичних завдань.
Завдання сучасної школи-створити кожному учню такі можливості, щоб він зумів розвинути свої здібності, збагатити свої знання і використати в майбутньому.
Завдання вчителя-«не згубити» жодної дитини, дати кожній можливість розкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою.
Вся моя робота спрямована на досягнення активізації пізнавальних здібностей, розвитку творчості учнів, підвищенню якості знань, розвитку інтересу до навчання.
Моє педагогічне кредо: навчити всіх дітей, незалежно від рівня їх інтелектуального розвитку, так, щоб їм цікаво було навчатися, щоб кожен урок був для них маленьким острівцем радості. Впродовж останніх років працюю над проблеммою «Розвиток пізнавальних здібностей на уроках природознавства шляхом впровадження інноваційних технологій»
Пізнавальні здібності, будучи одним із компонентів навчальної діяльності, виконують функції її регулювання й підтримки. Пізнавальні здібності підвищують навчальну мотивацію, яка займає важливе місце в мотиваційній системі будь-якого молодшого школяра. Коли дитина, вступає у школу, у неї переважають широкі соціальні мотиви.На початку навчання ці мотиви в сполученні з певними пізнавальними інтересами сприяють включенню дитини у навчальну діяльність.
Пізнавальні здібності і пізнавальний інтерес значною мірою підвищують
мотивацію дитини до навчальної діяльності.
Пізнавальний інтерес спочатку проявляється у вигляді допитливості, потім переростає у постійне прагнення школяра займатися предметом свого інтересу, формується потреба в інтелектуальному пізнанні навколишньої дійсності.
Розвиток пізнавальних, творчих здібностей-це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.
Розвивати творчість-означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.
Для того, щоб учням дійсно було цікаво, щоб вони не втратили інтерес до навчання, намагаюся створити всі умови для розвитку здібностей, творчого мислення учнів, самовираження їх особистості в різних видах діяльності. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Пропоную поряд із стандартними завданнями такі, які вимагають мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості.
Тому, мій досвід грунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність, базується на науково-методичному фундаменті, містить передові ідеї, власні знахідки й напрацювання.
Мета мого досвіду:
* створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває власний успіх, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним самосвітній процес;
* створити «ситуацію успіху»;
* формувати доброзичливе ставлення, навички толерантного ставлення, вміння аргументувати свою точку зору;
* дати можливість дитині запропонувати свою думку, навчити приймати рішення, які знадобляться у подальшому житті.
Підвищуючи свій професіоналізм, намагаюся орієнтуватися у широкому
спектрі сучасних інноваційних проектів, ідей, напрямків, використовую
найефективніші освітні технології, впроваджую новітні педагогічні технології, які гарантують реалізацію пізнавальних здібностей та пізнавальних інтересів школярів.
Так, під час вивчення природознавства, велику увагу на уроках приділяю розвитку пізнавальної та творчої активності учнів. Адже, кожний урок природознавства-це мандрівка в природу, яка поєднується з дослідженнями та практичною діяльністю учнів. Стараюся під час проведення уроків, вчити дітей вести спостереження, організовувати дослідницьку практичну діяльність, створювати проекти.
Кожен урок для мене- це урок-відкриття. Спонукаю учнів до відвертих думок, диспутів. Кожна смілива думка-це невеличка перемога, в якій я вбачаю сенс своєї роботи. А якщо на уроці немає байдужих-це головне.
Основними цілями своєї діяльності вважаю: збудити прагнення учнів до самоосвіти, підвищити практичну спрямованість навчання, сформувати певний набір знань, формувати систему дій, необхідних для пізнавальної діяльності.
Для реалізації поставлених цілей працюю над підвищенням розумової активності шляхом застосування методу проектів, розвитком творчого мислення, спонуканням до самостійності, активізацією пізнавальної діяльності учнів, пошуком оптимальних шляхів зацікавленності учнів до навчання.
Проводячи уроки враховую особливості кожного учня. Завдання розробляю так, щоб кожен учень був активним учасником учбового процесу: для більш сильних учнів-одне завдання, для менш активних- інше, але працювати повинні всі.
Використання цікавої пізнавальної інформації на уроках допомагає учням глибше оволодівати навчальним матеріалом, сприяє формуванню в них стійкого інтересу до знань,позитивних мотивів навчання.
Одним із ефективних засобів цілеспрямованого впливу на процес формування природничих знань молодших школярів є використання на уроках системи пізнавальних завдань. Вони можуть бути різні за формою.
Щоб активізувати пізнавальну діяльність школярів використовую завдання
розвивального характеру, загадки, ребуси, вікторини, кросворди, прислів’я, приказки, гоолволомки, ігрові вправи.
Загадки містять умову і запитання, на яке треба дати відповідь. Це спонукає до роботи думку дитини, сприяє розвитку кмітливості, винахідливості. Дитина радіє, коли знаходить правильну відгадку. Виникають емоції, що дуже важливо в дитячому віці, якому завжди необхідна радість відкриття. Важливе місце в загадках займає тема природи. Немає, здається, жодного явища чи об’єкта природи, який відсутній у загадці.
Сидить дід за подушками
І стріляє галушками.
(Хмари і град).
Люблять діти відгадувати загадки – жарти.
*Що стоїть посеред річки? (Буква ч).
*Озеро й болото, що між ними? (Буква й).
* Де вода стоїть ставком? (У склянці).
* З якого крану не набереш води? (З підйомного).
*До країни знань ішов мандрівник і зустрів цікаві складники: поєднались префікс і числівник, зробились назвою річки. Яка це назва? (Прип’ять).
Дітям дуже подобається самостійно складати загадки про природу.
Велику цінність мають прислів’я і приказки, які я використовую на уроках.
Вони навчають або застерігають, схвалюють чи засуджують, рекомендують чи забороняють щось.
* Зима без снігу-літо без хліба.
* Де вода, там і верба.
* На добрій землі що не посієш, те і вродить.
Люблять діти не тільки добирати самостійно прислів’я, а й розшифровувати їх. Даю завдання пригадати алфавіт, а потім тільки зможемо прочитати дане прислів’я.
* 12 10, 1 4, 19, 21, 1, 17, 11 16, 32, 6, 11 9, 11, 3, 24, 23, 31
І за горами люди живуть.
* 10 4, 19, 21, 11 6, 1, 16, 7, 15, 19 18, 1 4, 19, 21, 24 3, 11, 22, 19, 15, 19 – 15, 21, 1, 30, 7 18, 12, 33, 15.
З гори далеко, на гору високо – краще ніяк.
На уроках використовую також народні прикмети про особливості пір року, зміни в погоді. Дітям дуже подобається збирати і записувати народні прикмети.
* Густа ранкова роса-на гарну погоду.
* Ластівки низько літають перд дощем.
* Хвойні дерева опускають свої гілки вниз-перед дощем.
* Багато жолудів-на холодну зиму.
Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи.
Люблять мої вихованці розгадувати кросворди, ребуси. Вони викликають інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і, як наслідок, формують стійке прагнення до пошукової діяльності у даному процесі.
Під час вивчення теми «Водойми України» я запропонувала дітям розгадати кросворд і прочитати слово, що утворилося між подвійними лініями, яке підкаже назву теми уроку, над якою працюємо.
* Штучні моря, створені на річках. (Водосховища).
* Озера, що заростають рослинами, які відмираючи, падають на дно й
замулюють його. Озера поступово міліють і перетворюються на...(болота).
* Місце, де на поверхню землі виходить підземна вода. (Джерело).
* Водойма, яка виникла в природних западинах на поверхні землі. (Озеро).
* Частина океанів, які заходять у сушу. (Моря).
* Озера, створені руками людей. (Ставки).
При вивченні теми «Форми земної поверхні України» на етапі закріплення вивченого матеріалу запропонувала розгадати ребус
-Як можна цей об’єкт назвати одним словом? (горб).
Під час вивчення теми «Ґрунти рідного краю» також запрропонувала дітям розгадати ребус. У ньому зашифровано те, що потрібно для життя рослин.
Результативність використання пізнавальних завдань у навчальному процесі підвищується за умови організації їх у певну систему. Це обумовлено тим, що процес формування дієвих знань потребує системного підходу. Тому насамперед необхідна певна досить стійка послідовність розв’язання пізнавальних завдань у тій чи іншій формі.
Вивчаючи тему у 4 класі «Орієнтування на місцевості» пропоную систему пізнавальних завдань.
* Підкреслити назву місцевості, на якій добре видно лінію горизонту.
Море, гори, поле, місто, ліс, луки.
* З’єднай протилежні сторони горизонту.
Північний захід північ
Південь південний схід
Північний схід південний схід
Схід південний захід
* Як визначити сторони горизонту за сонцем?
* Як визначити сторони горизонту за стовбурами дерев у лісі?
* Встав пропущені слова.
Тінь від предметів опівдні вказує на ... .
Якщо у полудень стати обличчям у напрямку своєї тіні, то позаду буде ... .
Сніг швидше тане на схилах, які повернуті на ... .
Мох і лишайники ростуть на деревах із тієї сторони, де ... .
Пологий схил мурашника повернутий на ... .
* На якому схилі горба-північному чи південному- навесні швидше тане сніг? Чому?
* На якому схилі яру-північному чи південному-пізніше розтане сніг навесні? Чому це відбувається?
* Починаючи з точки А, накресли маршрут.
Пн
Пд
1) 3 клітинки на захід;
2) 4 клітинки на південь;
3) 2 клітинки на схід;
4) 1 клітинка на південний схід;
5) 2 клітинки на південь;
6) 5 клітинок на захід;
7) 6 клітинок на північ;
8) 2 клітинки на північний захід.
* Накреслити маршрут, який пройшли туристи.
Туристи вирушили з точки В. Спочатку вони йшли на північ, потім на захід, далі-на південний схід.
У яких напрямках рухатимуться туристи, щоб повернутися у точку А, якщо йтимуть тим самим маршрутом?
Такі завдання мають складати систему, яка дасть змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.
На своїх уроках, коли це можливо і доцільно, створюю проблемні ситуації, використовую частково-пошуковий метод, елементи розвивального навчання. Подобається школярам самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і
явища, узагальнювати, робити висновки. А потім звіряти свої міркування з матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності.
На уроках природознавства я даю учням добірку вправ для стимулювання пізнавальної активності учнів. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати їх і відбирати правильні відповіді. Головне-не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти прийомів досягнення результату. Природа пошуку у всіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість.
-Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку чи восени? Чому?
-Чому в зимовий час, якщо відчинити кватирку у повітрі утворюється туман, а в теплу погоду ми цього не помічаємо?
-Коли утворюються крижані бурульки: у відлигу чи в мороз?
-Чому рослини не можна поливати в сонячну погоду?
-Павук не комаха. Чому?
| 
